Роль сім'ї в корекції мовних недоліків
Мова батька і матері, всіх членів сім'ї – це перший зразок, який наслідує дитина. Навіть якщо ви мовчазні від природи – все одно говоріть з малюком. Супроводжуйте свої дії словами, озвучуйте будь-яку ситуацію, але лише якщо ви бачите, що дитина чує і бачить вас. Не говоріть в порожнечу, дивіться малюку в очі. Це особливо важливо, якщо ваш нащадок надмірно активний і постійно рухається. Завжди спонукайте і підтримуйте прагнення дитини до спілкування, вислуховуйте її уважно, не обривайте. Відповідайте на всі питання спокійно, неквапливо, чітко, виразно, середньої сили голосом, правильно виголошуйте звуки і слова – це допоможе малюку швидше опанувати правильну мову.
Поважайте дитину! У ті моменти, коли малюк говорить, вимикайте гучну музику, дайте йому можливість чути себе і Вас.
Не наслідуйте неправильної мови дитини, не сюсюкайте з нею.
Говоріть простими словами, короткими фразами, дотримуйте паузи між фразами, тоді і діти, наслідуючи вашу мову, навчаться правильно говорити.
Не допускайте у дітей швидкої мови. Некваплива, правильна, чітка мова запобігає дефектам.
Ваш малюк не говорить. Ви розгублені. Це ще одна проблема, а у Вас їх і так достатньо. Чи зможете Ви впоратися з нею самостійно і як? Завдання настільки серйозне, що для її вирішення необхідна тривала програма комплексного впливу – медичного, логопедичного, психолого-педагогічного.
А що ж робити батькам? Як правило, вони не володіють спеціальними знаннями, і проблема мовчання малюка застає їх зненацька. Крім того, фахівці спостерігають складні міжособистісні відносини в сім'ях, де виховуються діти з такою патологією. Часто батьки неадекватно ставляться до мовних і рухових дефектів малюка: вони або надмірно опікують і балують його, або, навпаки, емоційно холодні, обмежуючи своє спілкування з ним, задоволенням мінімальних потреб дитини. Ні той, ні інший підходи в корені не вірні. Необхідно відокремлювати мовні проблеми дитини від нього самого, і боротися з проблемами, а не з малюком. Часто батьки не в змозі реально оцінити його можливості, занижуючи їх, або благодушно пояснюючи труднощі простим небажанням говорити. Саме тому необхідно організувати постійне спілкування батьків з лікарем і логопедом-дефектологом, які допоможуть подолати безпорадність у питаннях виховання і навчання хворої дитини, познайомлять з системою його реабілітації.
Для розвитку дитини з мовленнєвими порушеннями дуже важливою є участь у корекційно-педагогічному процесі її родини.Ефективність корекційної роботи значно зростає, якщо члени сім'ї розуміють сутність проблеми дитини і готові допомогти.
Діти з мовними порушеннями звичайно мають функціональні або органічні відхилення в стані ЦНС. Наявність органічної поразки мозку обумовлює те, що ці діти погано переносять жару, духоту, їзду в транспорті, довге хитання на гойдалці, нерідко вони скаржаться на головні болі, нудоту й запаморочення. У багатьох з них виявляються різні рухові порушення: порушення рівноваги, координації рухів, недиференційність рухів пальців рук і артикуляції рухів. Такі діти швидко виснажуються й пересичуються будь-яким видом діяльності. Вони характеризуються дратівливістю, підвищеною збудливістю, руховим розгальмуванням, не можуть спокійно сидіти, смикають щось у руках, бовтають ногами. Вони емоційно не стійкі, настрій швидко змінюється. Нерідко виникають розлади настрою із проявом агресії, нав’язливості, занепокоєності. Значно рідше в них спостерігається загальмованість і млявість. Як правило, у таких дітей відзначають нестійкість уваги і пам’яті, особливо мовний, низький рівень розуміння словесних інструкцій, недостатність регулюючої функції мови, низький рівень контролю за власною діяльністю, порушення пізнавальної діяльності, низька розумова працездатність.
Науково доведено, що рівень розвитку мовлення залежить від ступеня розвитку дрібної моторики пальців рук. Постарайтеся регулярно тренувати пальчики дитини і це допоможе його мовному розвитку. Перед тим як почати грати в пальчикові ігри, постарайтеся гарненько до них підготуватися. Для цього протягом перших п'яти місяців життя дитини робіть йому масаж рук.
Перша вправа: погладжуйте ручку, злегка натискаючи на неї по напрямку від кінчиків пальців до зап'ястя.
Друга вправа: по черзі беріть кожен палець дитини і згинайте і розгинати його. Ці вправи потрібно виконувати щодня не менше 2-3 хвилин.
Коли малюкові виповниться дев'ять місяців, почніть більш активне тренування пальчиків. Вправи повинні бути різноманітними, важливо, щоб якомога більше пальців брало в них участь, а рухи були енергійними. Нехай малюк катає дерев'яні або пластилінові кульки, перекладає намистини з однієї руки в іншу, розриває папір...
Півторарічній дитині пропонуйте більш складні завдання. Нехай сам застібає гудзики, зав'язує і розв'язує шнурки і вузлики. До речі, наочні посібники для цього ви можете придбати в магазинах або виготовити самостійно, наприклад, зшити черепаху, розташувавши на її панцирі різні застібки: пряжки, кнопки, косички, шнурки.
Спочатку розминка ...
1. Стискайте пальці в кулак, потім розтискайте їх. Спочатку робіть це одночасно обома руками, потім по черзі кожною рукою.
2. Вигинайте і прогинайте кисті рук одночасно і по черзі.
3. «Замок». Переплетіть пальці, стисніть долоні.
4. «Сонячні промені». Складіть долоні і розставте в сторони пальці.
5. «НОЖИЦІ». Розведіть пальці в сторони, потім зведіть їх разом. Спочатку однією, потім іншою рукою і обома руками разом.
6. «Пальчики вітаються». Подушечки пальців по черзі торкаються до великого пальця (спочатку права рука, потім ліва, потім одночасно).
7. Поплескуйте кистями рук по столу по черзі і одночасно.
8. Постукуйте пальцями по столу обома руками і по черзі.
9. По черзі піднімайте і опускайте пальці : кисті рук лежать на столі.
10. Імітуйте гру на піаніно.
11. «Чоловічки бігають» за допомогою вказівного і середнього пальців.
12. «Футбол». Забивайте кульки одним, потім двома пальцями.
... потім масаж
13. Натисніть чотирма сильно стиснутими пальцями однієї руки на підставу великого пальця, потім на середину долоні.
14. Розітріть долоні (вгору - вниз).
15. Розітріть бічні поверхні зчепленими пальцями.
16. Розітріть долоні олівцем, затиснутим між ними.
17 . Покладіть між долонями волоський горіх і робіть кругові рухи.
... а тепер великі ігри
Будь-який невеликий віршик, потішку чи пісеньку можна «перекласти на пальці», тобто придумати нескладні рухи для пальчиків, які потім можна поступово ускладнювати.
Бабуся окуляри одягла і онучку допомогла.
(Зобразити великим і вказівним пальцями кільця-окуляри.)
Добре, якщо ігри на розвиток мілкої моторики рук ви будете супроводжувати читанням народних віршів та потішок: заняття будуть веселіші, дитина зможе розвинути вміння слухати і розуміти почуте, вчитиметься сприймати ритм мови.
Батьки повинні пам'ятати, що першою ознакою недорозвинення мови у дитини є уповільнений темп розвитку мовлення. Чим раніше батьки, лікар-педіатр, вихователь помітять у дитини симптоми недоліків мовлення, тим ефективнішою буде допомога. Дитина, що має проблеми, як ніхто, потребує емоційної підтримки і кваліфікованої допомоги. У зв’язку з цим:
не вважайте свою дитину хворою, неповноцінною, гіршою за інших дітей-однолітків;
не карайте її, не насміхайтесь з неї і не дозволяйте принижувати її;
не порівнюйте її з іншими дітьми, які добре розмовляють, читають, пишуть;
вселяйте в неї віру, надію, що все буде гаразд;
намагайтеся якомога раніше помітити і зрозуміти проблеми своєї дитини;
своєчасно звертатися до спеціалістів (логопеда, психолога, вихователя, дефектолога);
якомога частіше кажіть дитині, що ви її любите;
і зробите все, щоб цей недолік ліквідувати;
висловлюйтесь чітко і грамотно;
не падайте духом, якщо швидких змін ви не помітите;
вірте в свої сили і сили своєї дитини.
демонструйте спокійну поведінку;
завжди розмовляйте з дитиною чіткою правильною мовою;
не обговорюйте виховний процес в присутності дитини;
будуйте стосунки з дитиною на взаєморозумінні і взаємодопомозі;
не сваріть дитину за неправильно вимовлене слово;
організовуйте чіткий режим дня та занять;
підтримуйте тісний зв’язок з логопедом, психологом, учителем;
виконуйте всі інструкції, поради, які надає спеціаліст вашій дитині;
використовуйте систему заохочень, підтримки і винагород;
проводьте всією родиною якомога більше часу;
перетворюйте заняття в гру;
заохочуйте дитину до спілкування з однолітками;
знайдіть шляхи і методи для допомоги своїй дитині.
Не гайте часу і ваші зусилля будуть винагородженні !
Працюючи над подоланням мовленнєвих порушень у дітей,пам'ятайте,що не тільки мова батьків,а й жести,емоційність мають велике значення,бо створюють певний настрій у дитячій аудиторії.
Частіше проводьте пальчикові ігри-забави,масаж долоньок,вправи на розвиток загальної моторики тіла.
Супроводжуйте всі дії словами,коментуйте навколишній світ,промовляйте слова чітко,доброзичливо.
Розвивайте розуміння мови,використовуйте прості інструкції,спирайтеся на те, що дитині доступно.
Співайте з дітьми,танцюйте з ними,коментуйте ігри.
Створюйте бажання копіювати дорослих у їх діях,рухах учинках.
Частіше розповідайте, читайте казки, віршики, забавлянки.
Доповнюйте з дитиною кінцівки слів, казочок, віршиків.
